Томатний суп, як порятунок у спеку

Оригінал --- http://bartalomeo.livejournal.com/251912.html


Коли у місті спека і плавиться асфальт, коли навіть на св'ященний Борщ не можеш дивитися, коли з тебе ллється солона рідина як зніжинського огірка і думки про гарячу їжу викликають тільки огиду...
В пригоді нам стає наша кмітливість, культурний обмін та висока каратєльська кухня! Хто сказав, що супи мають бути гарячими та саме на бульйонах? Нічого подібного! Є безліч холодних супів на овочевій або фруктовій основі!
Один з них Гаспаччо робиться дуже швидко та дуже просто: нам потрібні стиглі, а ж м'які помідори, один або два тверденьких огірочки, часник, спеції, сіль, зелена городина та олія.
Отже, шановні, ви безпощадно рубаєте помідори, як петлюрівці комуністів, безжально здираєте з огірка шкіру, все це кидаєте у велику конічну посудину, туди ж можете кинути червоний солодкий перець, трішечки ріпчастої цибулі, зелень, часник, додати трішечки олії та лимонного соку, або ж оцту бальзаміко. А потім з кровожерною росмішкою подрібнити все це блендером до стану який я називаю "мякоть русскоязичного младєнца з кров'ю".
Отже наша страва готова. Перелийте її в гарненьку гальбу, прикрасте зверху кропом, руколою, можете посипати сухариками і радісно споживайте! Ще в гаспачо можна кинути пару кубиків льоду щоб він був холодніше, а також додати за смаком світлого пива чи самогончику. Це одразу підвищить ваш моральний дух, "але не розвезе" бо у вас і випить і закусити в одній так би мовити тарілці. Смачного, малята!

Хмельницький. Експериментаріум ”Евріка-музей цікавої науки”

Оригінал --- http://terwik.livejournal.com/227910.html

Більшість відомих нам класичних музеїв містять всі свої експонати винятково за стіклом, за вітринами, огородженнями або банально супроводжуються загрозливими написами на кштал “Руками не чіпати” і.т.п.
Якщо раптом хто не знає, то музеї-експериментаріуми побудовані абсолютно за іншими принципом — тут навпаки взаємодія практично зі всіма об'єктами всіляко вітається та заохочується, та й ідея таких закладів — поширювати знання та різні факти про наших світ з допомогою цікавих та простеньких експериментів та прикладів, особливо для малечі.
Я тривалий час жалкував, що у нас в місті відсутній такий музей. Багато чув про Київський, довелося побувати в варшавському центрі науки Коперника, а в нас все такого не було та не було.

Проте настало свято і на нашій вулиці. В січні цього року подібний заклад відкрився і у нас. Тривалий час я в нього ніяк не міг потрапити, проте в решті-решт добрався. Що там є покажу тут.
Він займає не таку і велику площу, я б сказав, що має три зали з експонатами та три цікаві кімнати.
Це самий перший і самий великий зал, який зустрічає відвідувачів.



Під катом ближче та інші зали та кімнати...

Взагалі, якби хтось відкрив подібний заклад в середньовіччі, то його в першу ж годину спалили б на вогнищі.
Ну от яким чином інакше крім як чаклунства можуть триматися в повітрі та між собою гайки, болти і.т.д.???

там можна на довго з ними зависнути, вибудовуючи всякі химерні штуки з цих гайок )

Або ж тут, стає 3 людини кругом столу, кладе на нього руки і викликає світлову кулю, відьомство просто якесь...


Або з цією штукою взагалі якийсь жах коїться

кладеш на ці трубки той конус, що зверху-зліва — воно котиться в одну сторону, кладеш з циліндричною баламбуцею — в іншу. При чому кут нахилу “рельсів” , по яких воно котиться, не змінюється...

Та і велетні, схоже, тут часті гості...

Сидячи на цих стільцях можна відчути себе дитиною... О, праворуч, до речі, ще одна цікава штука, якою можна заміряти опір власного тіла :)

Чергова містика... Водиш отим бліном по склу, а під ним в залежності від того водіння стружка бігає


Є екземпляри і попростіше, вже чисто ігрові, як от візуалізована традиційна задачка по перевезенню несумісних об'єктів з одного берегу на інший.


Або ось показується принцип роботи зубчастих коліс та швидкості обертання в залежності від радіусу


Можна запустити хвильку з шарів...


Я як там був, спочатку не помітив хитрого проходу праворуч, подумав навіть і це всьооо, має ж ще бути...

Але приступ тупіння швидко пройшов і прохід в інші зали знайшовся :)


Містики тут вже трохи менше, багато експонатів стосуються людського тіла... От на вже показаній фотографії в кінці видно силует людини — там показані органи травлення, а також для наочності можна витягнути шнур який показуватиму довжину всіх кишок які є в нас в середині...

А якщо така тема для когось не надто приваблива, то можна подивитися на принципи роботи піаніно...


Побавитися з ксилофоном чи виміряти потужність власного крику


Пересвідчитися в правоті Архімеда та пофантазувати якби, за наявності точки опору можна було б перевернути цей світ...


Перевірити швидкість реакції...


Хоча так, містика теж присутня. Наприклад можна зробити фотографію чиєїсь голови на підносі обіднього столу...


або ж побачити левітуючу кульку від настільного тенісу

Саме цікаве, що вона продовжує левітувати якщо цей конус навіть нахиляти до певного кута в бік.

Або ж говорити в шланг і чути те що сказав через деякий момент часу, протягом якого звук дійде до вуха по цих всіх кільцях...


Ну і третій зал.
В ньому можна створити та поламати справжнє торнадо


Побачити Землю, що тримається не на трьох черепахах, киті і ще чомусь, а на магнітній подушці


Пофантазувати з різноманітними рельєфами


Створити свій острів мрій з затоками, вулканами, пляжами та зеленими масивами...



На сам кінець побавитися з плазмовою лампою, стягуючи блискавки в одну точку власними пальцями

Саме цікаве, що я не знав, що від неї можуть світитися діодні лампочки, отак просто підносиш до скла і вони світяться...

З фотографіями залів в мене все, тепер ті самі окремі кімнати, які можуть бути для когось не менш цікавими.
В першій з них можна уявити себе справжнісіньким суперагентом чи навпаки суперпоганцем, що пробирається через лазерні промені до сейфу

якщо не зачіпляєш ті промені все ок, якщо так, то включається сирена і потрібно починати спочатку. Найкласніше там дітворі, особливо мілкій, їм достатньо подолати самий перший промінь, а під всіма іншими банально проповзаються на пузі )))

Ще в одну кімнату можна потрапити по вузькій металевій балці над урвищем


Звичайно, там потрібно щоб хтось був для наочності, проте і так скажу, що там одночасно хтось може стати як гігантом відносно іншого, так і навпаки значно меншим. Оптичні ілюзії, такі ілюзії...


І третя кімната... Космос, справжній космос


Зі всіх сторін дзеркала, бомбезна підсвітка, опиняєшся ніби в іншому світі... Де можна себе побачити одночасно як згори, так і знизу, та й зі всіх сторін...

Окремо ще є кімната з міні бібліотекою. Наскільки я розумію, вона призначена в тому числі і для проведення різноманітних просвітницьких заходів... Її взагалом я не фотографував, лишень графіті на стінах...



Такий музей. Класний, цікавий, ні на що схожий, з того, що існувало в нас раніше в місті. Однозначно вартий того, щоб його відвідати, особливо, якщо у вас є діти — їм там буде ще цікавіше ніж вам.

Можна самостійно гуляти скільки заманеться, а кожну годину працівники проводять короткі екскурсії по всіх експонатах, доступно пояснюючи, що в них і до чого.

Не рахуйте це рекламою, але я навіть розміщу тут посилання на фейсбучну сторінку цього музею:
https://www.facebook.com/evrikamuseum/