Координатор іноземного легіону ТРО
Wednesday, 22 June 2022 05:04![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
argument_qКоординатор іноземного легіону ТРО Владислав Синяговський, позивний Док: "У Львові біля військкомату зустрів молодого хлопчину з баулом. Каже: "Я – Адам, єврей зі Штатів, мої прадід і прабабця загинули в Освенцімі. І коли я побачив фото і відео з Маріуполя, зрозумів, що цих фашистів маю вбивати"
Герою цього інтерв’ю по-доброму заздриш: на цій війні він допомагає своїй країні одразу на кількох напрямках. Зв’язує одних професіоналів з іншими, координує проєкти іноземної допомоги, долучився до роботи добровольчого медичного батальйону. А ще він один із тих, кому ми маємо дякувати за створення і дію Іноземного легіону територіальної оборони України. Тож у "Цензора" із Владиславом Синяговським тем для розмови виявилося чимало.
- У нас уже традиційне запитання: як минуло ваше 24 лютого і як ви опинились на фронті?
- Насправді на фронті я ще не вбив жодного москаля – хоча був дуже близько, оскільки займаюсь переважно медичною допомогою – ми перевозимо поранених. Це одна з місій, у яку я легко повернувся.
А 24 лютого… До останнього думав лишатись у Києві, але ближче до 23 мені подзвонив мій друг, швед Магнус і сказав, що лишатись у Києві небезпечно. Мене ще за тиждень попереджали про загрозу з півночі і про кількість військ. І так все і сталось. Тобто вони все знали і говорили нам більше, ніж наша влада.
- Та достатньо згадати американських сенаторів, які ще в січні були Києві і питали, чому в нас немає військових частин під Іванковом.
- Власне… за тиждень до війни в мене в гостях був депутат шведського рігстагу, який мав зустрічі в політичних колах, і його відкликали в Швецію на два дні раніше, ніж він мав полетіти. І це було зроблено тому, що Україна перетворювалась на червону зону для політиків. Тобто всі очікували війни. І от цей депутат подзвонив мені і сказав: "Бігом, бігом, тікай з Києва, бо він буде під шаленими обстрілами". І я зібрав дружину, дитину і собачку і в комендантську годину летів по Києву, щоб вивезти їх на Житомирську трасу --- https://censor.net/ru/r3348188
Герою цього інтерв’ю по-доброму заздриш: на цій війні він допомагає своїй країні одразу на кількох напрямках. Зв’язує одних професіоналів з іншими, координує проєкти іноземної допомоги, долучився до роботи добровольчого медичного батальйону. А ще він один із тих, кому ми маємо дякувати за створення і дію Іноземного легіону територіальної оборони України. Тож у "Цензора" із Владиславом Синяговським тем для розмови виявилося чимало.
- У нас уже традиційне запитання: як минуло ваше 24 лютого і як ви опинились на фронті?
- Насправді на фронті я ще не вбив жодного москаля – хоча був дуже близько, оскільки займаюсь переважно медичною допомогою – ми перевозимо поранених. Це одна з місій, у яку я легко повернувся.
А 24 лютого… До останнього думав лишатись у Києві, але ближче до 23 мені подзвонив мій друг, швед Магнус і сказав, що лишатись у Києві небезпечно. Мене ще за тиждень попереджали про загрозу з півночі і про кількість військ. І так все і сталось. Тобто вони все знали і говорили нам більше, ніж наша влада.
- Та достатньо згадати американських сенаторів, які ще в січні були Києві і питали, чому в нас немає військових частин під Іванковом.
- Власне… за тиждень до війни в мене в гостях був депутат шведського рігстагу, який мав зустрічі в політичних колах, і його відкликали в Швецію на два дні раніше, ніж він мав полетіти. І це було зроблено тому, що Україна перетворювалась на червону зону для політиків. Тобто всі очікували війни. І от цей депутат подзвонив мені і сказав: "Бігом, бігом, тікай з Києва, бо він буде під шаленими обстрілами". І я зібрав дружину, дитину і собачку і в комендантську годину летів по Києву, щоб вивезти їх на Житомирську трасу --- https://censor.net/ru/r3348188