Антон Кобильник про оборону Маріуполя, зради командирів, а також жахи російського полону

00:00 Початок військової служби в АТО/ООС
00:32 Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну
01:07 Морпіхи на меткомбінаті імені Ілліча
02:30 Хаос під час оборони Маріуполя
04:03 Перший прорив із оточення в Маріуполі
05:27 Прорив морпіхів 36-ї бригади 12 квітня 2022 року
06:30 "Командир 36-ї ОБрМП із заступниками кинули бійців"
07:19 Російський полон
08:09 Побиття і катування в полоні РФ
10:31 Умови утримання українських військовополонених в російському полоні
12:23 Звільнення з полону на День морської піхоти
13:13 Антон Кобильник про маму
14:14 Плани повернутися на військову службу в СБС


https://youtu.be/n4n9zxeLqDE?si=GcAwwWDgQGEdNxVd

Watch on YouTube

Володимир Гевко

Володимир Гевко


Вважаю вміння любити набагато важливішим явищем, аніж саму любов, кінечний продукт люблення.

Любов як форма відношення до світу розпорошена приблизно рівномірно по всьому нашому життєвому простору і важливо вміти її збирати. Назгрібати собі руками оберемок любові з навколишнього світу і любити. Вміти спорудити собі її з усього, що під руками. З людей, з їжі, з моменту, зі світла, аромату, уривку діалогу чи навіть двох-трьох слів. З музики! Скласти її як розібраний кубик Рубіка за декілька обертів і от, будь ласка. Вже сидиш і любиш. І либишся.

Можна не мати любові у поточному моменті і навіть її не прагнути, але відчувати у собі її можливість. Любити розфокусовано і теоретично, все і всіх одразу. Це незрівнянно краща життєва позиція, аніж коли мати якусь однесеньку любов, невідомо яким вітром прилетілу у твоє життя, трястись над нею як над останньою і сильно переживати аби не втратити.

Любов – ніщо поруч із вмінням любити.

І знати, що можу ще.


*традиційно-щорічне*


https://www.facebook.com/volodimir.gevko/posts/pfbid02BAWciLHUtv79mnHwDx1PKCkfD1hyC31sVCMFUMDB1rCHQNiXrryC3gm9ShKLhBnyl