День в історії, 1 січня
Wednesday, 1 January 2025 13:37![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
argument_q(дуже скорочена стаття з вікі)
Україна: Василів день.
Литва: День прапора
Події
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».[2]
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
олошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1959 — перемога Кубинської революції.
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023 — ракетний удар Збройними силами України по табору російських мобілізованих солдат у Макіївці.
Народились 1 січня
1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург.
1857 — Степан Ерастов, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані.
1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань.
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог.
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік.
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках.
1912 — Василь Хоменко, український графік.
1916 — Степан Хвиля, український живописець.
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі».
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка.
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич».
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач.
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач.
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист.
1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
1978 — Сергій Кокурін, прапорщик Збройних сил України, що загинув під час штурму сімферопольського фотограмметричного центру, перший убитий воїн російськими окупантами у російсько-українській війні.
1986 — Вікторія Амеліна, українська письменниця.
1991 — Василь Божок, офіцер Збройних сил України. Учасник війни на Донбасі. Герой України.
Україна: Василів день.
Литва: День прапора
Події
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».[2]
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
олошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1959 — перемога Кубинської революції.
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023 — ракетний удар Збройними силами України по табору російських мобілізованих солдат у Макіївці.
Народились 1 січня
1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург.
1857 — Степан Ерастов, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані.
1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань.
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог.
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік.
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках.
1912 — Василь Хоменко, український графік.
1916 — Степан Хвиля, український живописець.
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі».
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка.
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич».
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач.
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач.
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист.
1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
1978 — Сергій Кокурін, прапорщик Збройних сил України, що загинув під час штурму сімферопольського фотограмметричного центру, перший убитий воїн російськими окупантами у російсько-українській війні.
1986 — Вікторія Амеліна, українська письменниця.
1991 — Василь Божок, офіцер Збройних сил України. Учасник війни на Донбасі. Герой України.