Сергій Косяк, 1 березня 2014 року

[argument_q]

https://assassins-cloak.dreamwidth.org/203071.html


Зі щоденника Сергія Косяка (1975), українського громадського активіста, у березні 2014 р. – мешканця Донецька, пастора церкви християн віри євангельської «Асамблея Божа», ініціатора міжконфесійного молитовного марафону «Молитва за Україну»:


Був сьогодні на мітингу біля Донецької ОДА, а потім поїхав на площу Леніна, котра стала місцем дислокації сепаратистів. Влада розгойдувала маховик «антифашизму» і «антибандерівщини», який вже не можуть зупинити. Люди збожеволіли, підігріті антиукраїнськими ораторами, ненавидять усіх, на кого їм укажуть «крикуни». Багатотисячний розбурханий натовп з площі Леніна рушив брати Донецьку ОДА.

Божевілля, інших слів немає... Здається, зібралося таке бидло, що будь-кого на вила візьмуть.

Я перебував на сходах перед будівлею обладміністрації і попросив дати мені мікрофон. Приблизно 5 хвилин закликав людей до молитви про мир, але вони оскаженіло горлали, не реагуючи на мої заклики. А під час хвилини мовчання про загиблих у сутичках у Києві скандували: «Беркут!».

У цих людей немає нічого святого, тільки ненависть натомість. Було добре помітно, що всім цим безладом хтось керує і основна мета – це дестабілізація і розпалювання агресії.

Коли я йшов від облдержадміністрації, було чутно, як вибухають світлошумові гранати. Це міліція відбивалася від натовпу, що йшов на штурм будівлі.


(Сергій Косяк, Донбас, якого ти не знав. Щоденник священника. Книга перша, переклад з російської Ірини Кримської (Київ: Видавець Заславський О. Ю., 2021), с. 14)

Comments

[juan_gandhi]

Вот так вот население там рехнулось; то ли под влиянием, то ли сами хороши. Думаю, наслаждаются теперь русской культурой.